Перші симптоми тонзиліту часто плутають із застудою або ГРВІ. Але біль у горлі, що посилюється під час ковтання, наліт на мигдаликах і загальна слабкість можуть сигналізувати про запалення мигдаликів. Щоб правильно розпізнати тонзиліт і відрізнити його форми, важливо знати характерні ознаки на різних етапах.
Як починається тонзиліт у дорослих та дітей
Термін тонзиліт (від лат. tonsillae — мигдалики, -itis — запалення) означає гостре або хронічне ураження піднебінних мигдаликів інфекційного походження.
Це одна з найпоширеніших патологій ЛОР-органів як у дітей, так і в дорослих. У більшості випадків захворювання викликають β-гемолітичний стрептокок групи А, віруси (аденовірус, коронавіруси, риновіруси) або дріжджеподібні грибки роду Candida.
Симптоми тонзиліту у дорослих
У дорослих тонзиліт розвивається більш поступово і рідше викликає шлункові симптоми. Частіше проявляється біль у горлі, загальною слабкістю та лихоманкою. У багатьох випадках з’являється неприємний запах з рота через гнійні пробки в мигдаликах.
Симптоми тонзиліту у дорослих:
- Біль при ковтанні.
- Почервоніння горла.
- Відчуття грудки в горлі.
- Збільшення мигдаликів.
- Ломота в тілі.
- Сухість у роті.
- Підвищення температури до 38.
- Збільшення лімфовузлів.
- Неприємний запах із рота.
- Головний біль.
За появи високої температури, гнійного нальоту або різкого болю варто звернутися до ЛОР-лікаря. Для уточнення причини часто потрібен мазок із горла або експрес тест на стрептокок. Правильне визначення форми тонзиліту допомагає підібрати лікування і знизити ризик ускладнень.
Симптоми тонзиліту у дітей
У дітей тонзиліт розвивається бурхливо, з високою температурою та яскравими ознаками інтоксикації. Порушення сну, капризність і відмова від їжі з’являються раніше, ніж класичний біль у горлі. Запалення мигдаликів може супроводжуватися й шлунковими симптомами, що часто ускладнює діагностику.
Симптоми тонзиліту у дітей:
- Температура понад 38,5.
- Різкий біль у горлі.
- Відмова від їжі.
- Плаксивість і дратівливість.
- Білий наліт на мигдаликах.
- Біль у животі.
- Збільшення шийних вузлів.
- Зміна голосу.
- Порушення сну.
- Нудота або блювання.
Для дітей навіть короткочасний тонзиліт може спричинити ускладнення. Педіатри радять не займатись самодіагностикою, а звертатися по допомогу при перших симптомах, особливо якщо температура тримається понад добу.
Як відрізнити бактеріальний тонзиліт від вірусного та інших видів
Симптоми бактеріального тонзиліту сильно відрізняються від симптомів вірусного тонзиліту. При бактеріальному ураженні біль у горлі зазвичай сильніший, температура вища, а на мигдаликах з’являється гнійний наліт. Вірусна форма проявляється м’якше, супроводжується нежитем, кашлем і помірним почервонінням горла. Додатково існують грибкові й специфічні варіанти, які також мають власні прояви, тому лікарі орієнтуються на загальну клінічну картину та аналізи.
| Вид тонзиліту | Причина | Основні симптоми | Характерний наліт | Температура |
|---|---|---|---|---|
| Бактеріальний | Стрептококи, стафілококи | Сильний біль, гній, озноб, головний біль | Білий або жовтий | Висока 38–40 |
| Вірусний | Аденовіруси, грип, коронавіруси | Помірний біль, кашель, нежить, кон’юнктивіт | Відсутній або прозорий | Помірна 37–38 |
| Грибковий | Candida albicans | Печіння, відчуття стороннього тіла, сухість | Білий сирний | Незначна або відсутня |
| Хронічний | Множинні загострення | Постійний дискомфорт, пробки, неприємний запах | Казеозні маси | Нормальна або нестабільна |
| Стрептококовий | β-гемолітичний стрептокок А | Гострий біль, гній, набряк, болісні вузли | Гнійний, локалізований | Висока 38–40 |
Як видно з таблиці симптоми грибкового тонзиліту не схожі на симптоми стрептококового тонзиліту. При кандидозі горло більше пече, ніж болить, і температура майже не зростає. Стрептококова форма, навпаки, викликає гострий біль і загальне погіршення стану. Щоб визначити точну природу запалення, лікарі використовують мазок із горла та експрес-тести, а також враховують перебіг хвороби й супутні ознаки.
Симптоми хронічного тонзиліту
Хронічний тонзиліт розвивається поступово після кількох перенесених ангін або на тлі слабкого імунного захисту. Найчастіше людина звикає до дискомфорту в горлі й не помічає моменту, коли гостре запалення переходить у постійне. Першими з’являються періодичне поколювання, подразнення при розмові або ковтанні, а також неприємний присмак у роті.
Горло виглядає спокійним між загостреннями, але мигдалики часто мають лакуни з пробками білого кольору, з яких при натисканні може виходити вміст із характерним запахом. Поступово з’являється втома, зниження працездатності, ломота в шиї й регулярні субфебрильні стани. Під час загострень тонзиліт дає симптоми, подібні до ангіни, але з менш вираженим болем і температурою.
Часті головні болі, порушення сну, нестабільний апетит і схильність до частих застуд також свідчать про хронічне ураження мигдаликів. У дорослих форма часто тягнеться роками, а в дітей здатна впливати на розвиток серця, суглобів або нирок, якщо не звертати уваги на системні прояви. Саме тому регулярний огляд у ЛОРа і санація вогнищ є основою профілактики.